Лабрадор-ретривер: характер, догляд і здоров'я породи

Лабрадор-ретривер — велика (25–36 кг), доброзичлива й дуже контактна порода, яку часто вважають ідеальним сімейним собакою. Лабрадори люблять людей і дітей, легко навчаються, обожнюють воду та апортування. Водночас це енергійні собаки, яким потрібно щонайменше 1,5–2 години активності на день і суворий контроль ваги.

Лабрадор роками входить до найпопулярніших порід світу, і це заслужено: він працює поводирем, рятувальником, пошуковим собакою й при цьому залишається веселим компаньйоном удома. Але популярність має й зворотний бік — багато лабрадорів потрапляють до людей, які недооцінили енергію цуценяти та його апетит.

Коротко про головне:

• Зріст кобелів за стандартом FCI — 56–57 см, сук — 54–56 см.
• Визнані три забарвлення: чорне, палеве (від кремового до рудого) та печінкове, яке часто називають шоколадним.
• Середня тривалість життя — 10–12 років.
• Найпоширеніші проблеми зі здоров'ям — ожиріння та дисплазія кульшових і ліктьових суглобів.
• Лабрадор не підходить на роль охоронця: він радісно зустрічає навіть незнайомців.

Історія породи

Лабрадор-ретривер походить від собак, яких рибалки використовували на острові Ньюфаундленд у Канаді: ці пси витягували з крижаної води сіті й рибу. У XIX столітті британські аристократи завезли таких собак до Англії та почали розводити як мисливських ретриверів — помічників, що приносять підстрілену дичину, особливо з води.

Звідси й ключові риси породи: щільна водовідштовхувальна шерсть, потужний хвіст-«кермо», «м'яка паща», яка дозволяє нести здобич, не пошкоджуючи її, та вроджене бажання працювати разом із людиною. За класифікацією FCI лабрадор належить до 8-ї групи — ретривери, спанієлі та водяні собаки.

Як виглядає лабрадор-ретривер?

Лабрадор-ретривер — міцний, гармонійно складений собака з широкою головою, добрими карими або горіховими очима й характерним товстим біля основи хвостом, який схожий на хвіст видри. Шерсть коротка, жорстка на дотик, із густим підшерстям, що захищає від холоду та води.

Варто знати, що серед лабрадорів є «виставкові» та «робочі» лінії. Виставкові собаки масивніші, з ширшою головою та спокійнішим темпераментом. Робочі — легші, вищі на ногах і значно енергійніші. Якщо вам потрібен компаньйон для міста, а не для полювання чи спорту, уточніть у заводчика, з якої лінії цуценя.

Характер лабрадора

Характер лабрадора — відкритий, урівноважений і орієнтований на людину. Лабрадори рідко бувають агресивними, добре ладнають із дітьми, кішками й іншими собаками, а їхнє бажання догодити господареві робить навчання легким і приємним.

Саме тому лабрадорів так часто готують на собак-поводирів і собак-терапевтів: вони спокійні в натовпі, уважні та стабільні психічно. Але в звичайній родині ці ж якості проявляються інакше — як бурхлива любов до всіх гостей, стрибки від радості й готовність винести з дому все, що лежить погано.

Особливості, до яких варто бути готовими:

• Довге «цуценя». Лабрадор дорослішає психологічно приблизно до 2–3 років і весь цей час залишається грайливим і гризучим.
• Пристрасть до води. Більшість лабрадорів кидається в будь-яку калюжу, ставок чи річку, тож після прогулянок доведеться мити й сушити собаку.
• Апортування. Носити предмети в пащі — інстинкт породи. Краще дати йому вихід у грі з м'ячем чи дамі, ніж боротися з крадіжками капців.
• Самотність. Лабрадор погано переносить тривалу самотність: від нудьги він може гризти меблі й двері.

Скільки гуляти з лабрадором і як його навчати?

Дорослому лабрадору потрібно 1,5–2 години активних прогулянок на день: біг, апортування, плавання, пошукові ігри. Для цуценяти до року навантаження дозують — орієнтовно 5 хвилин активних прогулянок на кожен місяць віку двічі на день, щоб не перевантажити суглоби, які ще формуються.

Довгі пробіжки біля велосипеда, стрибки з висоти й біг сходами до 12–18 місяців краще виключити. Натомість корисні плавання, спокійні прогулянки різними поверхнями, нюхові ігри й навчання. Розумове навантаження втомлює лабрадора не менше, ніж фізичне.

Навчати лабрадора легко завдяки його харчовій мотивації — він готовий працювати за шматочок корму. Починати з базових команд можна з 2–3 місяців; як це зробити крок за кроком, описано в статті про базові команди для собаки. Особливу увагу приділіть команді «Поруч»: дорослий лабрадор, який тягне повідець, — це 30 кг ентузіазму, утримати які непросто.

Догляд за шерстю, вухами та кігтями

Догляд за лабрадором нескладний, але регулярний: вичісування раз на тиждень, щоденне — в період линьки, купання приблизно раз на 1–2 місяці, а також щотижнева перевірка вух і кігтів. Коротка шерсть лабрадора не збивається в ковтуни, проте линяє рясно, особливо навесні та восени.

• Шерсть. Для вичісування підійдуть гумова рукавиця та щітка-пуходерка; у сезон линьки — інструмент для видалення підшерстя.
• Вуха. Висячі вуха погано провітрюються, тому після купання й плавання їх треба протирати насухо. Неприємний запах і почервоніння — привід звернутися до ветеринара.
• Кігті. Активний лабрадор частково сточує кігті на асфальті, але їх усе одно варто перевіряти раз на 2–4 тижні.
• Зуби. Чистка зубів 2–3 рази на тиждень і жувальні іграшки допомагають уникнути зубного каменю.

Здоров'я та типові хвороби лабрадорів

Лабрадор — загалом міцна порода, але має кілька поширених спадкових і набутих проблем. Головна з них — ожиріння: за оцінками ветеринарів, надмірну вагу має значна частина лабрадорів, а в частини собак породи дослідники виявили мутацію гена POMC, пов'язану з підвищеним апетитом і схильністю до набору ваги.

Найважливіші ризики для здоров'я:

• Дисплазія кульшових і ліктьових суглобів. Спадкове захворювання, яке посилюється через зайву вагу та надмірні навантаження в цуценячому віці. Відповідальні заводчики рентгенографують батьків і мають результати тестів.
• Ожиріння. Лабрадор завжди «голодний», і жалібний погляд — не привід збільшувати порцію. Зайві кілограми скорочують життя й навантажують суглоби. Як правильно розрахувати раціон, ми пояснили в статті про те, чим годувати собаку.
• Прогресуюча атрофія сітківки (PRA). Спадкова хвороба, яка поступово призводить до сліпоти. Існує ДНК-тест батьків.
• Колапс, викликаний навантаженням (EIC). У деяких собак після інтенсивної фізичної активності розвивається слабкість задніх лап. Також виявляється генетичним тестом.
• Отити. Через висячі вуха й любов до води лабрадори схильні до запалень зовнішнього вуха.

Після 7–8 років лабрадору варто проходити огляд у ветеринара двічі на рік: так легше вчасно помітити артроз, проблеми із серцем чи пухлини, які в літньому віці трапляються частіше.

Кому підходить лабрадор, а кому ні

Лабрадор підходить активним людям і родинам із дітьми, які готові щодня приділяти собаці кілька годин: гуляти, гратися, навчати. Це чудовий компаньйон для походів, пляжного відпочинку та дачі, а також хороший вибір для тих, хто вперше заводить велику собаку й не має досвіду дресирування.

Лабрадор не підходить, якщо ви:

• шукаєте охоронця — лабрадор радше покаже злодієві, де лежать іграшки;
• рідко буваєте вдома й не можете організувати догляд за собакою на час відсутності;
• живете в маленькій квартирі й не готові до довгих прогулянок у будь-яку погоду;
• не терпите шерсті на одязі та меблях.

Лабрадор щедро віддячує за увагу: він стає справжнім членом родини, терплячим другом для дітей і невтомним напарником у подорожах. Якщо ви готові до активного способу життя та дисципліни в харчуванні, з ним буде непросто нудьгувати. Обираючи цуценя, шукайте розплідник, який показує результати тестів батьків на дисплазію та генетичні хвороби, — це найкраща інвестиція в довге й здорове життя вашого лабрадора.